Яка ж була то мить чудова,
Коли в басейн пірнула ти!
Я ж не двужильний, чесне слово.
Не мачо я, як не крути.
Тебе побачив - "Секс на пляжі"? -
Не зміг приборкать серця щем.
Та я не знав, яким це ляже
Страшним на мене тягарем...
Ну раз, ну два... Рятуйте, друзі!
Спливає день за небокрай...
- А може сік? А може смузі?
Та врешті-решт! Іди - пірнай!
Goodby, my love*, бувай здорова!
Пливи! The end of fairy tale...**
Та щоб ти знала, безголова, -
Я на увазі мав коктейль.
--------------
* - прощавай, моя любов (пер. з англ.)
** - кінець казки (пер. з англ.)))
Зараза
Люблю, хоча це так заразно...
автор: Новосад Руслан Віталійович
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=736306
Кохання - то така зараза!
Не знаєш, де наздожене.
І відчувається не зразу.
Хлоп! - Третя стадія уже.
І ти, як дурень - весь в корості,
Чихаєш, кашляєш, хрипиш.
Чи то від щастя, чи від злості
Не п'єш, не жреш, погано спиш.
Приносять друзі натирання
І ліки аж із Бангладеш.
Не бійтесь - це просте кохання!
...Але сидіть подалі все ж.
Ми удвох з конем
Ми присядемо вдвох біля яру,
Відшукаєм полярну зорю,
І лиш місяць побачить з-за хмари
Що я, мила, з тобою створю.
............................
І поети великі, всесильні,
Без віршів побредуть навманя,
Лиш напишуть що ми божевільні
І навчились кохати в коня.
автор: Новоградець
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=748409
Не велика я і не всесильна,
Але все ж таки кожного дня
Я, неначе якась божевільна,
На ходу зупиняю коня.
Хоч в палаючу хату не вхожа,
Але коні - це слабкість моя.
І себе я приборкать не можу,
Але можу приборкать коня.
А щоб кінь почував себе гарно -
Одягаюсь у форму Грінпіс.
І дивується зірка Полярна,
Як трясеться розбурханий ліс.
Так я коника вже задовбала!
Я із ним і до яру, і в гай...
Та все мало мені, та все мало.
Я навчаюсь. А ти - почекай!
Хочу не хочу...
Ну...не примружуй, коханая очі!
Ти ж мене любиш, я точно це знаю!
Хочу і можу хоч кожної ночі
Ділом довести як Тя я кохаю!
Хочеш, на небі зірву тобі квітку!
Хочеш, Грааль для Тебе́ розшукаю!
Можу і хочу і взимку і влітку
Ділом доводить як Тя я кохаю!
Не закривай моя милая душу!
Нащо Ти зараз глумливо зітхаєш?
Хочеш, не хочеш, а я Тебе змушу
Ділом довести як Ти Мя кохаєш!)))
автор: Сергій Прокопенко [/i]
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=750479
Хочу не хочу, а Тя я кохаю.
Так бо дешевше для спільного діла.
Вся аж здригаюсь, лише пригадаю
Як Тя колись я кохать не схотіла.
Як ти за Мя по всій хаті ганявся,
Все шкереберть по тій хаті літало…
Наче скажений в коханні Мя клявся!
Вмовив нарешті. ...Та меблів не стало.
Що той Грааль? – Розшукай краще ніжку.
Ніжку стола, на якому кохали.
Друзки від ліжка… Нажахана кішка
Досі іще не виходить з підвалу…
З тої пори Тя кохання доводжу
Як піонер я – негайно і вчасно.
Бо кожна втрачена мить зразу може
Дорого коштувать в цінах сучасних.
-----------------
* - Тя і Мя - діалектизми. Тут всі похідні від "ти" - це "Тя"(тебе, тобі),
а всі від "я" - то "Мя" (мені, мною).